У вічність ідуть ветерани війни,між нас їх все менше і менше.Несуть заміновані болі вони,від ран у санбатах не вмерши.Вогонь перехресний знемоги і ранвсе ближче...І час той настане,коли на плакаті один ветеранзалишиться з нами.Останній...Цвіте над солдатом вінок сивини,горить під солдатом дорога.Він з боєм відходитьу пам'ять війни...Спішімо, спішімо до нього!

   Ветерани Великої Вітчизняної війни — люди, яких сьогодні можна вважати найстабільнішим прошарком суспільства. Це люди з сильною волею та твердими переконаннями, які вони відстоюють ось уже понад 60 років. Вони не використовують брудні політичні технології, їм не потрібен піар і не треба доводити свою правду. Бо вони носії цієї правди — правди очевидців і безпосередніх учасників подій Другої світової війни. Матеріалами про ветеранів війни ефір та газетні шпальти заповнюються зазвичай напередодні та під час святкування чергової річниці Перемоги. А потім про героїв-переможців на рік забувають, аби перед святом згадати знову. Протягом року учні Оникіївської школи, на чолі з парламентом, проводять пошукові операції, звертаються до архівних документів шкільного музею та записують спогади очевидців Великої Вітчизняної війни, з метою створити власну збірку матеріалів про події Великої війни на території рідної Кіровоградщини. Особливу увагу вони приділяють дослідженню учасників війни рідного села.. людей, які народились в селі і відстоювали честь нашої території, людей, які не є жителями села, але вклали величезну частину себе задля порятунку рідного села Оникієве.