В Оникіївській школі почалися
заходи в рамках вшанування пам’яті загиблих під час Голодомору 1932-1933 років в Україні. Тиждень
пам’яті розпочався з виставки "Допоки пам'ять в серці не згасає"
та "Голодомор мовою фотографій". Експозиція
буде відкрита до 25
листопада.
Окрім того в школі
планується проведення годин спілкування, уроків пам'яті та перегляд
документальних фільмів про Голодомор.
Завершиться тиждень
акцією-ходою до меморіалу жертвам геноциду та Днем тиші в Оникіївській школі.
Голодна смерть, напевно, найстрашніша.
Вона повільна, довга і тяжка,
Жахлива і пекельна, найлютіша,
Бо зводить з розуму й така тривка…
А це ж було… І ніде правди діти,
Що заподіяли цю смерть більшовики.
Дорослі мерли, старики і діти —
Це геноцид кривавої руки.
Щоб наш народ нескорений здолати,
Що прагнув волі і в борні стояв.
Його рішили в чорнозем загнати,
Щоб голову вже більше не підняв.
Вмирали сім’ї, вимирали села…
Бо все забрали, що народ зростив.
Статистика доволі невесела…
Мільйони більшовицький кат згубив.
А ті, хто вижив, будуть пам’ятати,
Як голодом морили чесний люд.
Бо ж пам’ять у народу не забрати…
Й не знищити, не змити, наче бруд.
Вона передалась нам генетично,
Й живе у нас завжди з маленьких літ.
І буде жити в Україні вічно,
То ж хай про це почує цілий світ!
Тиждень пам’яті в оникіївців цього року завершився ходою до меморіалу жертвам Голодомору 1932-1933 рр. Учні школи на чолі з адміністрацією, представники сільської ради та сільського БК вийшли на дорогу і повільним кроком рушили до меморіалу. 
Запалені свічки пам’яті...вірші про Голодомор.. та хвилина мовчання надовго залишились у пам’яті присутніх..
